П`ятниця, 29.03.2024, 17:11
Вітаю Вас Гість | RSS

Кремінська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

Меню сайту
Категорії каналів

Бібліотека

 

Робота шкільної бібліотеки як центру інформаційної підтримки навчально-виховного процесу

 

                                                          Школа повинна бути царством для книжки.

                                                                                             В.О.Сухомлинський

     Школа – це заклад, який навчає і виховує дітей за допомогою книги,  і тому дуже важливо, щоб в кожній школі головним кабінетом була бібліотека, оскільки в ній зосереджені учбово-виховні, методичні та інформаційні напрями роботи.

     Шкільна бібліотека завжди була збирачем, хранителем і дослідником творів друку – вічних пам’яток писемності. Без неї неможливо уявити сьогодні навчання і виховання школярів, без неї неможлива освіта та самоосвіта педагогічних працівників, учнів та батьків. Тому своє основне завдання як шкільного бібліотекаря  я вбачаю у прищепленні дитині любові до книги, навчити учнів-читачів користуватися бібліотекою, її фондами, довідково-бібліографічним апаратом. Бібліотека не лише інформаційний центр, вона є і культурний центр. Від бібліотечного інформування залежить стан навчально-виховного процесу.

Основними напрямками роботи шкільної бібліотеки є:

  • формування інформаційно-бібліографічної культури учнів шляхом проведення бібліотечно-бібліографічних занять;
  • вивчення, формування та задоволення читацьких потреб у книгах та інформації;
  • пропаганда літератури шляхом проведення масових заходів спільно з педагогічним колективом;
  • робота з батьками;
  • робота з психологом.

Особливості індивідуальної роботи з дітьми шкільного віку.

             Нові орієнтири освіти, впровадження інформаційних технологій, розповсюдження засобів масової комунікації зміцнюють місце читання в структурі підростаючого покоління. Реальна поведінка читачів шкільних бібліотек свідчить про зниження культурної, естетичної ролі друкованого слова та збільшення його як джерела інформації про конкретні явища, факти, тобто спостерігається суто прагматичний, споживацький, а не естетичний, культурний інтерес до книги.

    Від учителя і шкільного бібліотекаря залежить, чи перетвориться читання книг у звичку. Залучення учнів до читання книг здійснюється як у навчальній, так і в позашкільній діяльності, на спеціально організованих заняттях.  Адже в початкових класах учень має оволодіти читацькими навичками й уміннями, способами роботи з художньою літературою; має орієнтуватися у світі дитячих книжок, періодиці, довідковій  літературі, бути готовим до навчання в середній ланці школи на основі розвиненого в нього інтересу до читання книжки.

    Особливо складно формувати в учнів уміння працювати з підручником, довідковою та енциклопедичною літературою, а також словниками.

    У зв’язку з цим особливого значення набуває організація бібліотечно-бібліографічної освіти, спрямованої на формування інформаційних компетентностей, підвищення інформаційної культури школяра, адже інформація в сучасних умовах розвитку суспільства – одна з головних людських цінностей, важливий ресурс його життєзабезпечення. Тому соціальним замовленням є виховання людини, яка навчатиметься і працюватиме в умовах постійного зростання інформаційного потоку, людини з високим інтелектуальним потенціалом.

    Досягнення цієї мети багато в чому залежить від того, чи навчили учня самостійно знаходити, критично осмислювати, обробляти та використовувати інформацію в процесі навчання. Щоб засвоїти велику кількість інформації та вирішити коло проблем, які ставить сучасна школа, учень передусім повинен досягти високого рівня культури читання та інформаційної грамотності, в т.ч. вільно орієнтуватися в потоці усної, друкованої та електронної інформації, мати необхідний інтелектуальний та культурний багаж, застосовувати його під час навчання, в роботі, у спілкуванні.

    Оскільки бібліотека є обов’язковим підрозділом навчального закладу, всі стратегічні освітньо-виховні завдання трансформуються в завданнях та діяльності бібліотеки. У пункті 1.1. Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу зазначено, що бібліотека «…свою діяльність організовує спільно з педагогічним колективом відповідно до планів роботи і регламентуючої документації…»

    Виховання інформаційної та бібліотечно-бібліографічної культури учнів є ключовим напрямом роботи шкільної бібліотеки, структурного підрозділу загальноосвітнього навчального закладу, що відображено у Положенні про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу.

    За чотири роки навчання діти першої вікової категорії повинні розвинути потребу в систематичному читанні, знати структуру книжки, вміти визначати її приблизний зміст при швидкому перегляді, вільно орієнтуватися в бібліотеці, вести самостійний пошук та відбір інформації для виконання навчально-пізнавальних завдань, використовуючи книжкові виставки, полиці відкритого доступу, користуватися періодичними виданнями, ілюстрованим каталогом «Що нам читати», довідковою літературою, Інтернетом тощо.

    Інформаційні вміння та навички, прищеплені учневі вчителем і бібліотекарем у молодшому віці, є основою для подальшого розумового розвитку, успішного засвоєння всіх навчальних предметів у середній та старшій школах. Усе це можливо лише за умови залучення до їх формування кваліфікаційних фахівців. Саме тому спільно з учителями початкових класів та учителем інформатики бібліотекареві необхідно чітко відпрацювати систему роботи з основ бібліотечно-бібліографічної та інформаційної грамотності школярів, обрати найефективніші її форми, здійснювати моніторинг знань і вмінь учнів, їх потреб в інформації та читанні.

    Успішність роботи щодо формування бібліотечно-бібліографічної грамотності школярів залежить від тісного контакту школи і бібліотеки, батьків, єдиного планування всієї роботи із книжкою, вдало скомпонованої системи виховання бібліотечно-бібліографічної культури.

    У багатьох навчальних закладах має місце досвід скоординованої співпраці вчителя та бібліотекаря, коли окремі заняття проводить вчитель, а ті, що пов’язані з бібліографічною термінологією, – бібліотекар. Деякі заняття за складеними графіками проводять працівники дитячих та масових бібліотек у приміщеннях своїх бібліотек.

    Для раціональної організації бібліотечно-бібліографічної та інформаційної освіти школярів у навчальному закладі необхідно:

  • на початку навчального року в ході розроблення та затвердження календарного планування вчителів, планів виховної роботи вчителів-класоводів та класних керівників заступнику директора з навчально-виховної роботи скласти графік проведення бібліотечно-бібліографічних занять із зазначенням відповідальних за їх проведення;
  • включити ці заняття у загальношкільний розклад уроків, виховних годин та позакласних виховних заходів.

    Популяризація бібліотечних знань вимагає серйозної підготовки: складання чіткого розгорнутого плану кожного заняття відповідно до структури інтерактивного уроку, добору потрібної літератури, наочних посібників, детального розроблення практичних завдань. Організовуючи бібліотечно-бібліографічні заняття, слід добирати форми і методи навчання з урахуванням особистістно-орієнтованого підходу та базових знань школярів за даними моніторингу. Розроблені на основі аналізу програмових вимог критерії інформаційних умінь школярів сприятимуть здійсненню контролю за їх якістю.

     Отже, виходячи із вищезазначеного, бібліотечно-бібліографічні заняття – це один із засобів формування системи бібліотечно-бібліографічної та інформаційної культури користувачів. Ці заняття можуть бути організовані в різних формах.

     Виходячи з того, що середня школа має забезпечити завершення в цілому формування інформаційної культури учня, на вчителя і бібліотекаря покладаються досить серйозні функції, а саме: навчити школяра вміло використовувати найрізноманітніші джерела інформації для задоволення своїх інформаційних потреб.

     Підбиваючи підсумки вищезазначеного, можна стверджувати, що пошук форм і методів формування інформаційної культури учасників навчально-виховного процесу – процес постійний і творчий. І по мірі того, як швидко розвиватиметься інформаційне суспільство, потреба в інформаційно компетентній особистості постійно зростатиме, а це, в свою чергу, сприятиме впровадженню нових, цікавих форм роботи.

Робота шкільної бібліотеки з учнями початкової школи.

Починаючи з молодших класів, шкільна бібліотека допомагає формувати читацькі інтереси й виховувати в дітей потребу самостійно читати. Без уміння читати й працювати з книгою неможливо  навчити дитину отримувати знання.

     У цій ситуації шкільна бібліотека має вирішувати такі завдання:

  • розвивати у дітей прагнення до читання;
  • формувати особисті мотиви читання з раннього віку;
  • навчити користуватися бібліотечним фондом;
  • інформувати, консультувати та допомагати читачеві у виборі книг.

Перша зустріч з майбутніми читачами дуже важлива. Традиційно це екскурсія до шкільної бібліотеки. Успіх залежить від того, яке враження на дитину справить бібліотекар. Увага, привітність до маленького читача допомагають у майбутньому знайти з ним спільну мову. Спочатку проводжу бесіду-знайомство. Готуюся до неї дуже відповідально. Головне зацікавити дитину й дати зрозуміти, що в бібліотеці їй завжди раді і завжди знайдеться щось цікаве для неї.

       Бібліотечні уроки в першому класі відбуваються один раз на місяць за планом (Додаток 1). Кожне заняття проходить як гра, вікторина або гра-подорож. Діти знайомляться з бібліотекою, правилами користування книжками до уроку організовую книжкові виставки: «Яке диво, ці казки!», «Я люблю читати», «Книжка-малышка»  та ін.. проводимо конкурси на кращий малюнок, присвячений книзі, бібліотеці.

     На початку навчання діти молодших класів читають не досить добре, і часто саме це заважає брати в бібліотеці ті книги, які подобаються та які так хочеться хоча б потримати в руках. І для того, щоб діти не втратили інтересу до самостійного читання, проводжу читання вголос, розповіді-знайомства з цікавими книгами. Ці методи сприяють розвитку творчої уяви, і діти зацікавлені в тому, щоби якнайшвидше навчитися добре читати. Потрібно враховувати, що книга в цьому віці має великий емоційний вплив і розвиває образне мислення.

Майже всі учні початкових класів люблять читати. Більшість із них часто відвідують бібліотеку, активно спілкуються з бібліотекарем.

Особливостями нетрадиційних форм роботи з читачами-дітьми є:

  • новизна в назвах масових форм роботи бібліотеки;
  • обов’язкова наявність діалогу бібліотекаря із читачами й читачів між собою;
  • використання елементів дискусій як в усних, так і в наочних формах популяризації літератури;
  • наявність ігрових моментів, завдань;
  • наявність елементів театралізації та музичного оформлення під час рекомендації дитячої літератури;
  • наявність зворотного зв’язку між бібліотекарем і читачами під час заходу й після його завершення.

Важливо особливу увагу приділяти юним читачам. У роботі з дітьми цієї вікової категорії доречно використовувати ігри, турніри, нетрадиційні свята книги, подорожі до Країни казок (Додаток 2,3). Так я й роблю: проводжу свято „У гостях у казки”, літературні ігри „Юні читайлики”, „За Коньком-Горбунком в сказку русскую войдём”, конкурс уважних та начитаних за казками О. Волкова, конкурс малюнків „Наш вернісаж”, виставку саморобок за темами літературних творів, аукціон казкових предметів „Чиї це речі?”, парад літературних героїв (для учнів 1-4 класів). Традиційно проводиться свято „Посвячення в читачі” (для 1-х класів) (Додаток 4).

Якщо дитина тільки починає цікавитися книгою, то їй слід рекомендувати книжки з великими малюнками, тому що сторінки з великою кількістю текстів лякають її. Але з кожною самостійно прочитаною сторінкою впевненість у своїх силах зростає.

Слідкуючи за читанням дітей, я прагну, щоб книжки були різноманітними: казки, оповідання про тварин і рослини, про школу, про музику та мистецтво.

Читаючи художній твір, маленькі школярі завжди виділяють певні етичні категорії. Прекрасне в літературному творі своєрідно переживається дитиною як „поетична чарівність факту”, яку вона вбачає в окремій деталі, і в сюжеті, й у вчинках та характерах героїв. Надаючи перевагу книгам, у яких перемагають істина, добро і справедливість, маленький читач демонструє своєрідний моральний критерій оцінки літературного твору і найбільше цінує щасливий кінець.

Усвідомлю, що, розвиваючи читацькі якості молодших школярів, важливо зберегти найцінніші з них: особливу здатність відчувати художній образ, ще наївне, неусвідомлене, але цілісне емоційно-естетичне ставлення до книги, здатність радіти новому, яке відкривається дитині в уже відомому. Коли діти читають казки, їх уява розквітає. Якось у бесіді з дівчинкою третього класу я запитала: „А як ти уявляєш собі весну?” Вона відповіла: „Як гарну дівчину з вінком на голові”.

Після проведення голосного і коментованого читання казки чи оповідання я звертаюся до дітей з проханням намалювати своїх улюблених героїв. І діти з радістю малюють усе, що їм сподобалось чи запам’яталось.

По закінченню півріччя я готую аналіз читацьких формулярів, використовуючи записи в них про бесіди, відгуки і малюнки. Ці записи дозволяють прослідкувати процес розвитку і поглиблення інтересів читача до літератури.

Співпраця бібліотеки та батьків.

Важливим чинником, який впливає на результативність роботи шкільної бібліотеки щодо популяризації бібліотечно-бібліографічних знань школярів, є формування бібліотечної грамотності, культури, розвиток читацьких інтересів, плідна співпраця бібліотекаря з батьками.

Деякі батьки кажуть: це ж справа бібліотекарів і вчителів. Так, звичайно, але хто краще за батьків знає свою дитину? Як часто вразлива дитяча пам’ять роками зберігає влучно сказане батьківське слово! Тому бібліотека приділяє багато уваги налагодженню тісної співпраці трикутника: бібліотекар – учень – сім’я.

Взаємини між бібліотекою та батьками повинні складатися так, що бібліотекарі їхні однодумці і спільники в питанні виховання вдумливого читача, інтелектуальної і творчо розвиненої особистості.

Основою роботи бібліотеки з батьками юних читачів є вивчення питання: яку роль у читанні дітей відіграє сім’я. У цьому бібліотекарям допомагають і вчителі, й самі діти.

Працівник бібліотеки та класний керівник під час батьківських зборів проводять роботу з батьками, звертають увагу батьків на значення формування культури читання у дітей. Адже читання – це одне з основних джерел знань. Незалежно від того, ким стане маленька людина в майбутньому – вона повинна навчитися швидко оперувати великою кількістю інформації, вміти з-поміж усього вибирати головне, найцінніше, а це значить – бути справжнім читачем.

Бібліотекарі проводять бесіди про дитяче читання та його особливості, дають конкретні поради щодо того, як краще організувати домашню бібліотеку, яку придбати літературу тощо. Домашні сімейні читання можуть покласти початок великої любові дитини до літератури, що триватиме все життя. Проводяться також огляди літератури з питань проблемно-родинного та педагогічного виховання, анкетування. Аналіз анкет дає можливість визначити, у чому батьки відчувають труднощі, яку літературу використовують вони в сімейному читанні.

Бібліотекарі інформують батьків про нове надходження у бібліотеку літератури, про те, як читають книжки їхні діти (за читацьким формуляром), знайомлять з тематичною полицею «Для, вас, батьки», де рекомендується література з сімейного виховання, про здоровий спосіб життя, про профілактику шкідливих звичок у дітей.

Крім того, з батьками проводяться бесіди (про збереження книжкового фонду; про правила користування шкільною бібліотекою; про забезпечення учнів підручниками); дають поради та консультації щодо того, як зацікавити дітей читанням; як обговорити з дитиною прочитане; рекомендації та пропозиції щодо сімейного читання вголос; проводиться вікторина «Чи знаєте ви дитячі книжки», анкетування (Додаток 5).; поповнюється картотека «На допомогу батькам».

Більш тісний зв’язок виявляється з батьками учнів початкових класів. Батьки разом з дітьми заходять у бібліотеку, допомагають малюкам у виборі літератури (Додаток 6).

Крім учнів, учителів, працівників навчально-виховного закладу, бібліотека обслуговує та задовольняє читацькі інтереси батьків. Часто можна побачити, що хлопчик, наприклад, вибирає роман про Велику Вітчизняну війну для свого дідуся, а дівчинка просить підібрати книжку для мами. Роботу з батьками, бібліотекарі ведуть систематично, протягом усіх років навчання дитини в школі. Форми цієї роботи і масові, й індивідуальні. Наприклад, у бібліотеці проводиться «Посвята першокласників у читачі», куди обов’язково запрошують батьків.

Залучаються батьки до проведення виховних заходів «Книга вчить, як на світі жить», «Загадки країни Чомучляндії» тощо. До свят готують солодкі подарунки, костюми, допомагають бібліотеці в поновленні бібліотечного фонду, беруть участь у доброчинній акції «Подаруй бібліотеці книгу».

Співпраця з вчителями початкової школи, вчителями-предметниками.

Ми вже зазначили, що бібліотека школи є структурним елементом системи виховання в загальноосвітній школі, інформаційна робота проводиться з урахуванням потреб навчального процесу. Користувачі шкільної бібліотеки для диференційованого інформування розділені на категорії споживачів інформації: адміністрація, учителі-предметники, учні початкової школи, учні середніх класів, учні старших класів, учні класів з профільним навчанням, інші співробітники школи, батьки. Інформаційні потреби користувачів вивчаються різними методами: шляхом опитування, спостереження, анкетування.

Бібліотекар співпрацюючи з учителями початкової школи (Додаток 7), спільно розробляючи комплексну програму формування бібліотечно-бібліографічної грамотності учнів, яка включає систему бібліотечних уроків, бесід, екскурсій.

Я проводжу цю роботу з учнями середніх та старших класів, вони навчилися самостійно знаходити необхідну інформацію, користуючись довідково-бібліографічним апаратом та за необхідності надати інформаційну допомогу молодшим школярам.

Підвищити якість навчально-виховного процесу не можна без підвищення професійної, загальнокультурної, теоретичної підготовки всіх педагогів. Це і повинно бути орієнтиром при вивченні завдань інформаційного обслуговування даної категорії користувачів. Для вчителів-предметників методична література на книжкових полицях класифікується за навчальними предметами і доступ до неї вільний (Додаток 8).  Бібліотекар перший, хто знайомиться з новинками періодичних видань, книжок, методичної літератури. Для ознайомлення вчителів із новими технологіями у навчальному процесі, про надходження нової літератури оформлюються книжкові виставки „Нові книги” (Додаток 9).

Бібліотечне інформування вчителів і учнів включає організацію тематичних виставок, бібліографічні огляди, які відображають знаменні події нашої Батьківщини, пам’ятні дати українських письменників, діячів науки і культури, рідного міста. Для того, щоб своєчасно інформувати користувачів, розроблені і постійно наповнюються тематичні папки „На допомогу вчителю-предметнику” , „Морально-правове виховання”, „Із джерел рідної землі”, „Сценарії виховних заходів” тощо.

Сьогодні шкільні бібліотеки перебувають на стадії повного реформування, постійної трансформації у сучасний бібліотечно-інформаційний центр. Мрії про комп’ютери у бібліотеці, які через Інтернет, інші комп’ютерні мережі пов’язані з усіма кращими бібліотеками світу, поступово стають реальністю.

Сучасного школяра не можна собі уявити без книги, але щоб стати справжнім читачем, слід наполегливо розвивати в ньому потяг до здобуття нових знань, уміння зосереджуватися на тому, що читаєш, старанність та терпіння, волю та охайність, працездатність. І задача шкільного бібліотекаря – допомогти кожному учню.

Основне завдання шкільної бібліотеки і шкільного бібліотекаря зокрема: прищепити дитині любов до книги, навчити учнів-читачів користуватися бібліотекою, її фондами, довідково-бібліографічним апаратом.

Бібліотека забезпечує потреби навчально – виховного процесу в усіх його ланках, надає систематичну, цілеспрямовану допомогу учням в опануванні знанням навчальних предметів, виховує бажання розширювати обсяг знань, знайомить з різноманітними джерелами інформації, навчає розуміти та користуватися ними, виховує творчого читача.

Визначаючи місце книги в житті учнів, в роботі бібліотеки враховують такий аспект:

  • книга на допомогу навчальному процесу;
  • книга у вільний час.

Нові орієнтири освіти, впровадження інформаційних технологій,розповсюдження засобів масової комунікації зміцнюють місце читання в структурі підростаючого покоління. Реальна поведінка читачів шкільних бібліотек свідчить про зниження культурної, естетичної ролі друкованого слова та збільшення його ролі як джерела інформації про конкретні явища, факти, тобто спостерігається його суто прагматичний, споживацький, а не естетичний, культурний інтерес до книги.

Крім того, рекреаційна діяльність дітей набуває все більшого соціального акценту. Вміння ефективно використовувати свій вільний час сьогодні є важливим показником формування загальної культури особистості дитини. Все більшу частину їхнього вільного часу займають засоби масової інформації та комп’ютерні технології. Так, перегляд теле- та відео програм займає в середньому до трьох – чотирьох годин на день, а за комп’ютером діти проводять більше двох годин, причому переважна більшість використовують комп’ютер для ігор. І хоча провідними мотивами тут є пізнавальний та рекреаційно-розважальний, така діяльність формує пасивне, поверхове сприйняття інформації, гальмує формування активного творчого мислення, духовності, культури. Подібні процеси відбуваються і в читанні дітей і підлітків. Розвиток літератури в умовах комерціалізації призводить до збільшення книг, що складають серйозну загрозу для психічного та морального стану дитини. Пізнавальні та духовні інтереси дітей та підлітків задовольняються читанням переважно неякісною літературою (трилерів, жахів, містики, з магії тощо).

Саме шкільні (дитячі) бібліотеки, на відміну від інших типів бібліотек, володіють своєрідною специфікою методик обслуговування своїх читачів, яка, базуючись на вікових та психолого-педагогічних основах розвитку, дає можливість впливати на всі сфери формування творчої особистості: естетичну, технічну, профорієнтаційну, культурну тощо. У період становлення учня як читача необхідно приділяти значну увагу вихованню культури читання: формування свідомого ставлення до книги та бібліотеки, вмінню самостійно вибирати книгу, вдумливо читати і осмислювати все прочитане.

Одним з найефективніших засобів масової роботи з учнями є наочна пропаганда. У шкільних бібліотеках вона використовується для розкриття перед учнями-читачами розмаїття книжкових фондів, зокрема кращих творів української, зарубіжної та сучасних літератур.

Оперативна форма масової роботи – книжкова виставка, що вражає уяву, викликає бажання підійти подивитися, а після отримання інформації від бібліотекаря – узяти книгу для читання. Книжкова виставка – основна форма наочної популяризації літератури, комплекс спеціально відібраних і систематизованих творів друку, що пропонуються читачам для огляду й ознайомлення.

Мета книжкової виставки – розкривати багатство бібліотечного фонду, давати „їжу для розвитку мислення” читача, інформувати учнів про нові твори й перевидання книг, які одержали широку популярність.

На перший погляд, здається, що організація книжкових виставок – це традиційна форма бібліографічного інформування, яка не потребує особливих роз’яснень. Але це не зовсім так, оскільки в наш час є ряд обставин, які примушують по-новому подивитися на використання книжкових виставок. Це поява великої кількості нової літератури, зайнятість наших дітей, відсутність інтересу в багатьох підлітків до читання, утилітарний підхід деяких читачів до вибору літератури (в основному читач вибирає літературу, яку рекомендує навчальна програма). Тому наочна, яскрава інформація про книги, особливо нові, є надзвичайно важливою.

Багаторічний досвід в моїй роботі свідчить про те, що книжкова виставка є найбільш дієвою формою популяризації літератури.

У чому причина цього? Основною відмінною рисою книжкової виставки є показ на ній власне друкованих творів, що дає можливість читачеві безпосередньо ознайомитись із книгою і в більшості випадків негайно одержати її для читання.

Книжкові виставки відіграють у роботі бібліотеки важливу роль. Вони здатні привернути увагу читачів до різних колекцій матеріалів, активізувати використання бібліотечного фонду, повідомити цінну інформацію, об’єднати матеріали, розрізнені бібліотечною класифікацією, покращити загальну атмосферу в бібліотеці. Цікаво оформлена і вдало розміщена виставка прикрашає бібліотеку. Завдання організатора виставки – перемістити інформацію із зони байдужості в зону переживання, тобто примусити людину звернути увагу саме на цю виставку, виділити її з-поміж інших.

Особливе визнання читачів і бібліотекарів одержали останнім часом нові види виставок: виставки-вікторини, виставки-конкурси, виставки-прем’єри  книг, виставки-вернісажі, виставки-міркування, виставки-кросворди, виставки-загадки, виставки-репортажі,  виставки-дискусії. Позитивною рисою цих інновацій є те, що вони не тільки сприяють популяризації фондів абонемента, читального залу, задоволенню пізнавальних інтересів і запитів читачів різних вікових категорій, але й розкривають перед ними творчі можливості й здібності бібліотекарів, їхні естетичні смаки, читацькі пристрасті, індивідуальні якості як фахівців і особистостей.

У бібліотеці широко використовуються різні форми наочної пропаганди. Книжкові виставки яскраво і сучасно оформлені, тому прикрашають приміщення читального залу. Кожну книжкову виставку намагаюсь оформити творчо так, щоб вона не залишалася поза увагою читачів. Корисним доповненням до виставок є цікаві запитання, завдання, кросворди, вишивки, малюнки, зроблені руками дітей. Для розкриття теми та змісту виставки, крім чіткого заголовка та назв розділів, використовують влучні цитати, які викликають у читачів цікавість до нової літератури. Як правило, біля виставок літератури провожу бесіди, огляди літератури.

Також я приділяю значну увагу пропаганді кращих творів українських авторів. Із цією метою оформлені книжкові виставки-прем’єри: „Книги письменників рідного краю”, „Кременщина – оазис Донбасу”.

Знайомство з новою літературою на допомогу шкільній програмі відбувається під час відкритих переглядів літератури, днів кожної книги, днів інформації („Нові книги – нові друзі”, „Словник – інструмент пізнання світу”, „Кращі книги для дітей”), а також завдяки оформленню постійно діючих тематичних полиць і таких книжкових виставок: „Сьогодні ми читаємо”, „Українські письменники - дітям”, „Дивосвіт рідної природи”, „Країна веселих віршів” та ін.

З метою максимального розкриття книжкового фонду в бібліотеці діють постійні виставки (Додаток10):

1. „Літературні таланти рідного краю”;

2. „Держави славна назва –  Україна”:

  • Моя Україна вільна держава (де підібрана література по хронології розвитку держави),
  • Козацькому роду нема переводу,
  • Культура українців,
  • Моя Луганщина,
  • Кременщина – оазис Донбасу

3. „Дети Украины – боль, тревога, надежда ”

  • Твои права,
  • Легко ли быть молодым?

4. Куточок читача.

5. Куточок бібліотекаря.

6. Інформаційний коктейль (події та свята місяця).

Велике пізнавальне й виховне значення мають тематичні виставки (Додаток11), які присвячуються різним подіям суспільного й громадс

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Copyright MyCorp © 2024
Конструктор сайтів - uCoz